Чорнобривці

Чорнобри́вці (Tagetes), рід однорічних трав'янистих рослин родини кошичкоцвітих.
Загальний опис і різновиди
Існує 26 видів чорнобривців, у тому числі в Україні 3 види:
• чорнобривець прямостоячий (Tagetes erecta),
• чорнобривець розлогий (Tagetes patula)
• чорнобривець позначений (Tagetes signata).
Чорнобривці культивують як декоративні рослини.
Чорнобривці в українській культурі
Чорнобривці — один з український народних символів. Згадані в ряді художніх творів, народних і сучасних піснях, казках та бувальщинах.

Конвалія

Конвалія звичайна (Convallaria majalis L.)
Трав'яниста багаторічна рослина (10-25 см заввишки) з довгим розгалуженим, повзучим кореневищем і пучками коренів. Квітконосне стебло голе, прямостояче, безлисте, оточене при основі трьома-шістьма бурими піхвами. Листки прикореневі, звичайно їх два, зрідка один або три, довгасто-овальні або еліптичні, великі (10-16 см завдовжки, 4-6 см завширшки) . Основа листка клиноподібна, у зовнішнього листка вона переходить у довгу піхву, яка обволікає стебло і черешок внутрішнього листка. Квітки зібрані на верхівці стебло в однобічну 6-10-квіткову китицю. Квітконіжки при основі з коротким плівчастим приквітком. Квітки правильні, з простою округло-дзвоникоподібною, білою, шестизубчастою оцвітиною (до 10 мм у діаметрі). Тичинок шість, маточка одна, стовпчик один, зав'язь верхня. Плід - малонасінна червона ягода.
Росте конвалія в мішаних і листяних лісах. Тіньовитривала рослина. Цвіте в травні.
Поширена майже по всій Україні, крім півдня степу і високогір'я Карпат. Заготівля можлива у Львівській, Івано-Франківській, Тернопільській, Закарпатській, Полтавській, Вінницькій, Кіровоградській, Черкаській, Чернівецькій, Житомирській, Київській, Сумській, на півночі Харківської та в інших областях. Часто утворює куртини і зарості. Запаси сировини значні, проте у зв'язку a хижацькою заготівлею на букети потребує охорони.

Ромашки

Ромашка (Matricaria), рід однорічних дуже розгалужених рослин з сильним ароматичним запахом з родини Айстрові.
В Україні — 4 види, поширені як бур'яни на відкритих місцях. Серед них:
Ромашка лікарська (Matricaria recutita L.), нерідко культивована як лікарська рослина, зокрема у Криму і на Херсонщині. Має до 0,85 % запашної ефірної олії, антимисову кислоту, глікозиди та ін. У медицині вживають її суцвіття як зовнішний антисептичний зв'язуючий засіб для полоскання, примочок, ванн, настоянку ромашки використовують як потогінне, чай — при спазмах кишок, метеоризмі, розвільненні;
Ромашка запашна або без'язичкова [(Matricaria matricarioides (Less.) Porter = Matricaria discoidea DC.). Допускається для використання замість ромашки лікарської;
Ромашка незапашна (Matricaria inodora L. = Matricaria perforata = Tripleurospermum inodorum).
Ромашкою називають також деякі інші види рослини: триреберник непахучий, маруну цинерарієлисту або далматську ромашку та інші.
Рослину в Україні здавна називали ромен. Назва «ромашка» з'явилася в 20-му столітті під впливом російської мови.